неділя, 25 вересня 2016 р.

Осінь

Позолотила осінь листя клена,
Гортає листопад останні теплі дні.
Вже білим павутинням засновано півнеба.
І з приморозком першим лист паде до ніг.
А я так хочу повернути літо,
Щоб збулося усе, що не збулось.
І нерозтраченим теплом тебе зігріти.
І тільки я, але не інший хтось.
Хоч срібло вже лягло на твої скроні.
І наша не повернеться весна.
Я знов в свої беру твої долоні.
І ти повір - у мене ти одна.
Життя перемінило пори року,
Але яка у тому дивина?
Повиростали діточки нівроку.
У нас, то осінь, а у них - весна.
Вже на побачення спішить дочка,
І хтось їй ніжно пальчики цілує,
А в моїм серці спомину ріка
Не затихає, а вирує.

Немає коментарів:

Дописати коментар